RU UA

(044) 360-30-81
(067) 903-35-33
(066) 243-23-24

jar2005@mail.ru

Режим работы 
с 9:00 до 18:00




Обратная связь
Kонтактное лицо*:
Телефон*:
E-mail:
Сообщение*:
* помечены обязательные поля

 

 

 

  

 

 

 

 

Відповіді на питання по філософії

4-281-2

Відповіді на питання по філософії
Зміст

1. Аналіз проблеми суб’єкт-об’єктного відношення у теорії пізнання 3
2. Зміст поняття „знання” 5
3. Характеристика різновидів чуттєвого пізнання 6
4. Зміст поняття „епістемологія” 9
5. Аналіз взаємозв’язку абсолютної, відносної і конкретної істини 10
6. Практика як основа цілі пізнання та критерій істини 13
7. Характеристика змісту поняття „методологія” 18
8. Місце синергетики в системі філософських методів 19
9. Характеристика поняття „парадигма” 20
10. Специфіка конкретно-наукових методів 21
11. Аналіз основних форм пізнання 23
Список використаної літератури 26
 
1. Аналіз проблеми суб’єкт-об’єктного відношення у теорії пізнання
Пізнання – це процес активного, цілеспрямованого, понятійного відображення дійсності у свідомості людини. Теорія пізнання (або гносеологія) – розділ філософії, у якому з’ясовуються природа пізнання, його рівні, методи, форми, закономірності, можливості, трудності та суперечності.
Існують два протилежні підходи до з’ясування проблеми сутності пізнання. [16, 55].
Для ідеалістичної філософії пізнання – це процес діяльності самої людської свідомості, результат останньої. Зміст знання з точки зору такого підходу ми, нібито, отримуємо не з об’єктивної дійсності, а з самої свідомості, котра є джерелом пізнання. Наприклад І. Кант вважав, що сутність принципово пізнати неможливо. Єдине, що підлягає пізнанню – це те, що видиме, що “з’являється”, що є явищем. І, навпаки, є філософи цього ж напрямку, котрі вважають людське пізнання не лише можливим, але і нездоланним, всесильним. Такий підхід притаманний, скажімо, Гегелю. Філософ вважав, що у світі “немає сили”, яка могла б “протистояти дерзанню пізнання.”
Для матеріалістичної філософії пізнання є процесом вияву самої сутності людини, її можливостей адекватно відобразити

Список використаної літератури
1. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. М., 1991., 287с.
2. 2. Аристотель. Соч. в 4-х т.— М.: Мысль, 1976.— Т.1.: Метафизика.— 550 с. Горский Д.П. О критериях истины. ж. “Вопросы философии”, 1998, №
3. 3. Бакрадзе К.С. Избранные философские труды. В 4-х т. — Тб., 1973.— Т.3.: Очерки по истории новейшей и современной буржуазной философии.—390с.
4. 4.Беркли Дж. Трактат о началах человеческого знания // Беркли Дж. Соч.— М.: Мысль, 1978.— 556 с.
5.Вахтомин, Н.К. Генезис научного знания. Факт, идея, теория.— М.: "Наука", 1973.— 286 с.
6.Вейнингер, О. Метафизика. // [109].
7.Лекторский В.А. Субъект, объект, познание.— М.: Наука, 1980.— 359 с.
8.Ойзерман Т.И. Принцип познаваемости мира, ж. “Философские науки”, 1990. № 10. Полани М. Личностное знание. На пути к посткритической философии.— М.: Мы

Зробити замовлення
Контактна особа*:
Телефон*:
E-mail*:
Повідомлення*:(пишіть код роботи)
* відмічені обов'язкові поля